Через високу комісію за еквайринг переплачують усі. Як це виправити?

Чому від несправедливих тарифів на деякі банківські послуги бізнес втрачає прибутки, держава – податки, а споживачі – свої кревні? Як можна це виправити, розповів директор ГО «Аптечна професійна асоціація України», член Української ради бізнесу Володимир Руденко.

Якщо стисло викладати суть питання, варто зазначити, що наразі в Україні за еквайринг – обслуговування платежів по пластикових картах, яке здійснюється через спеціальні розрахункові термінали – потрібно сплатити близько 1,8-2% з кожної операції із використанням платіжної картки. І це найвища ставка в регіоні як серед європейських країн, так і серед країн колишніх союзних республік, що аж ніяк не сприяє розвиткові вільної торгівлі, а відтак і наповненню державного бюджету.

Бізнес неодноразово звертався до регулятора банківської сфери щодо ров’язання цього питання, однак і дотепер ситуація не зрушила з місця: зниження ставок комісій з боку платіжних систем регулятор підтримує, а от зменшення міжбанківської комісії – ні. Натомість саме interchange (комісія, яка сплачується на користь банка-емітента, що випускає картки, та банка-еквайра, що обслуговує РОS термінали) складає левову частку цієї суми.

Доля комісійної винагороди, що сплачується на користь платіжних систем (Visa, Mastercard), складає до 0,5%, у той час, як міжбанківський збір сягає від 1,5 до понад 2% !

Для порівняння: розмір комісії інтерчейндж при розрахунку споживачів платіжними картами (Consumer Card Interchange Fees)

в Україні може доходити до 2,4% (за інформацією, розміщеною на офіційному сайті Mastercard) у той час, як

в європейських країнах (приміром, в Італії, Франції, Бельгії, Австрії, Німеччині, Латвії, Болгарії тощо) ставки міжбанківського збору становлять від 0,2% до 0,3%, (а подекуди і взагалі нульова для сфери ритейлу).

Так, в Узбекистані – 0,75%, у Туреччині – від 0.65% до 1,32%, у Республіці Білорусь – від 0,3 до 0,8%.

У Сполучених Штатах Америки interchange фіксований і складає 20 центів з операції.

Еквайринг – не єдина проблема

Окрім високої ставки винагороди за еквайринг, в Україні наявні очевидні порушення антимонопольного законодавства. Про це свідчить той факт, що близько 70% послуг еквайрингу надають державні банки, а в цілому їхня частка на ринку банківських послуг становить понад 50%.

У загальному обсязі операцій з використанням електронних платіжних засобів, виконаних системами роздрібних платежів на території України (за даними НБУ), частка карткових платіжних систем становить:

Mastercard – 67%

Visa – 32% операцій.

Як видно, дві ці системи займають 99% частки на ринку, це явне порушення антимонопольного права! Однак, Антимонопольний комітет України багато років не виявляє жодної зацікавленості цим фактом, а відтак ситуація не змінюється. Тож, мабуть, вже й не варто очікувати на реакцію АМКУ?!

Чому cashless на часі

Нинішні реалії (до слова, не тільки пандемія) в рази посилили актуальність розрахунків cashless задля зменшення контактів з готівкою. Крім того, що такий спосіб розрахунків безпечний, більшість населення визнають його ще й зручнішим за готівку. Більш того, Нацбанк навіть рекомендував українським громадянам зменшити контакти з готівкою, надаючи перевагу безготівковим розрахункам. І останнім часом дійсно стрімко зросла кількість оплат карткою за товари та послуги.

За статистикою «Приватбанку», упродовж січня 2021 року українці встановили своєрідний рекорд, сплативши через термінали цієї фінустанови понад 137 млн покупок на 28,8 млрд грн! Це вдвічі більше, ніж в аналогічний період 2020 року, і на 3 мільйони більше, ніж у грудні минулого року.

Аптеки, за кількістю здійснених безготівкових розрахунків за покупки, посідають друге місце серед інших торговельних установ. Це 7% від всіх cashless, левова ж частка – 55% – належить супермаркетам.

За інформацією Громадської спілки «Аптечна професійна асоціація України (АПАУ)», яка представляє понад 30% роздрібного сегменту фармринку, в середньому доля безготівкових розрахунків за лікарські засоби складає сьогодні 45% і має тенденцію до збільшення. Проте нині це відбувається під примусовим регулюванням, рітейлери законодавчо зобов’язані приймати платіжні картки, не зважаючи на збитки.

Проте, за солідарною думкою представників бізнесу, розрахунки cashless не повинні перетворюватися на hopeless – тобто, безнадійні, як для бізнесу, так і споживачів. Адже, витрати бізнесу на оплату комісії за безготівкові розрахунки упродовж 5 років зросла уп’ятеро – з 11 до понад 22 млрд грн! Натомість оператори платіжних систем у порівнянні з 2016 роком збільшили свої щорічні доходи удвічі. Але це не спонукало їх знизити вартість торгівельного еквайрингу.

Збитки відбиваються в цінах ЛЗ

Найгірше в цьому, що висока комісія за еквайрингові послуги безпосередньо впливає на вартість товарів у тому числі ліків, збільшуючи їхню ціну для споживачів.

Кожен, хто проводить карткові розрахунки, автоматично сплачує комісію 2-3%, яка вже включена до вартості товарів. І навіть, якщо люди розраховуються готівкою, ціна вже не стає меншою, адже сума на еквайринг вже включена до вартості продукції. А враховуючи, що кешбек пропонують далеко не всі фінустанови, ці 2-3% зазвичай складають чистий дохід банків.

Вихід завжди там, де вхід: необхідно законодавчо врегулювати питання еквайрингу і interchange

Очевидно, що на часі ухвалення, зареєстрованих в ВР законопроєктів № 4178 (альтернативний законопроєкт №4178-1), та №4179.

Бізнес вважає доцільним встановити пряме законодавче регулювання тарифів на еквайринг та інтерчейндж (орієнтовно до 0.5% та 0.3% відповідно), а НБУ наділити повноваженнями регулювати тарифи на них із зобов’язанням упродовж трьох місяців привести ці тарифи до середньоєвропейського рівня.

Ці законодавчі норми повинні стосуватися всіх українських банків.

Також відповідне регулювання може бути здійснено і проєктом №4364 (Про платіжні послуги), який зараз готується профільним Комітетом ВРУ до другого читання.

Що можна очікувати від впровадження цих законодавчих ініціатив

Законодавче зниження або закріплення на певному рівні комісії винагороди за еквайринг матиме кілька позитивних наслідків. А саме:

• Знизить фінансове навантаження на бізнес, що призведе до виведення з тіні представників малого та середнього бізнесу;
• Призведе до розвитку та зростання рівня безготівкових розрахунків та збільшення кількості POS-терміналів;
• Сприятиме належній імплементації положень Регламенту ЄС №2015/751 від 29.04.2015 до національного законодавства у частині ставок комісій за еквайринг та інтерчейндж (на виконання Угоди про асоціацію з ЄС);
• Матиме позитивний соціальний ефект за рахунок зниження вартості товарів та послуг.

За розрахунками фахівців з профільних парламентських комітетів, Офісу простих рішень та міжнародних партнерів, у разі ухвалення відповідного законопроєкту за п’ять років бізнес зможе заощадити 37,8 млрд грн. Натомість за час, який пройшов з моменту реєстрації документів, малі та середні підприємства вже втратили майже 1 млрд грн.