Підсумки діяльності галузі охорони здоров'я за 2007 рік

На розширеному засіданні підсумкової колегії Міністерства охорони здоров'я України, котре відбулося 28 березня 2008 року, за участі широкого кола фахівців-медиків, було проаналізовано стан медичної галузі за 2007 рік. Аналіз торкнувся всіх сфер діяльності МОЗ України.

На початку виступу Міністр охорони здоров'я України Василь Князевич зупинився на болючій проблемі інвентаризації всіх структурних підрозділів галузі, починаючи з питання кадрів, закінчуючи питаннями зникнення з власності цілих підприємств. Зокрема, йшлося про завод "Індар", 70,7% акцій якого шляхом маніпуляцій було вилучено з держвласності. Міністр наголосив: "Скандальним об'єктом на сьогодні займаються правоохоронні органи, порушено кримінальну справу. Хочу вірити, що ця ситуація буде виправлена, і в нашій державі більше ніколи не буде таких ганебних явищ, коли власні фінансові інтереси стоять над здоров'ям нації".

У доповіді Василь Князевич ґрунтовно розказав про стан охорони здоров'я та проблеми, які медикам найближчим часом доведеться терміново вирішувати.

Медико-демографічна ситуація

Сьогодні населення України потерпає від поєднаної дії економічної, екологічної і демографічної криз, які підсилюють одна одну й не дають вийти на шлях підвищення якості життя і сталого соціально-економічного розвитку.

За останні десять років скорочення чисельності населення становило 3889,6 тисячі осіб (або на 7,7%).

Зменшення населення, як міського, так і сільського за ці роки відбулося в усіх регіонах України. Найбільших втрат населення зазнали області, в яких поєднались у часі процеси зниження народжуваності, підвищення смертності та міграційного вибуття населення (Донецька та Луганська області).

Високий рівень народжуваності, більш молода вікова структура та відносно низька смертність сприяли тому, що Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська і Рівненська області за останні десять років зазнали менше людських втрат.

За останні 5 років поширеність захворювань зросла у більшості класів хвороб: хвороби системи кровообігу – на 30,5%; хвороби крові, кровотворних органів та окремі порушення з залученням імунного механізму – на 26,3%; хвороби органів травлення – на 19,1%; хвороби сечостатевої системи – на 16,2%; новоутворення – на 15,7% та інші.

Сучасна демографічна ситуація характеризується також високою смертністю чоловіків (так звана надсмертність чоловіків), яка частково спричиняється природними факторами, але сучасна наука пояснює її переважно суспільними факторами.

Це, насамперед, умови праці чоловіків, які зайняті переважно в галузях з високим ризиком травми і втрати здоров'я (металургійна, хімічна промисловість, транспорт тощо), а також дуже велика поширеність шкідливих звичок – куріння і надмірне вживання алкоголю, які збільшують і захворюваність, і травматизм.

Зростає поширеність та захворюваність соціально обумовлених хвороб: ВІЛ-інфекції, туберкульозу, наркоманій, алкогольних психозів тощо.

Тому, середня очікувана тривалість життя в Україні майже на 11 років менша, ніж в Євросоюзі і на 8 років менша, ніж в Польщі.

Особливо трагічно виглядає на фоні європейських показників надсмертнісь чоловіків в Україні.

Проблема кадрового забезпечення медичної галузі

В закладах системи МОЗ за десять років значно скоротилася кількість медичних кадрів. Як лікарів, так середнього медперсоналу.

Якщо ж порівняти з Європою, то забезпеченість медичними кадрами стала значно нижче. Водночас в окремих країнах Євросоюзу, таких як Польща, Румунія значно нижчий від наших.

Тенденція до зменшення відсотка заповнення посад в закладах охорони здоров'я усіх рівнів за останні десять років має стійку тенденцію до зменшення.

Для МОЗ України питання якісної підготовки лікарів має стратегічне значення, оскільки, у галузі спостерігається зростаючий дефіцит медичних працівників, який вже досягнув 14,2 тисячі медичних сестер та 16,8 тисяч лікарів, з них майже 5 тисяч лікарів у медичних закладах сільської місцевості.

Забезпеченість практикуючими лікарями в Україні нині становить лише 27,1 на 10 тисяч населення, що є нижче середньоєвропейського рівня 33 на 10 тисяч населення.

Водночас слід зазначити, що забезпеченість системи охорони здоров'я сестринським персоналом також потребує постійної уваги. Неможливо переоцінити роль медичних сестер і фельдшерів у наданні медичної допомоги у сільській місцевості. Часто – це єдиний представник медицини на у віддалених селах і хуторах. Так само неможливо уявити проведення найскладніших операцій, а особливо післяопераційний догляд без участі медичної сестри. Тому, Міністерство охорони здоров'я виступає з підтримкою ініціативи і звертається до Президента України запровадити в Україні День медичної сестри 12 травня – у день народження всесвітньовідомої медичної сестри Флоренс Найтінгейл.

В підготовці медичних кадрів необхідно розвинути до європейського рівня найважливішу умову підготовки медика – відповідну клінічну базу – створити сучасні університетські клініки.

Це сприятиме як покращанню якості надання спеціалізованої медичної допомоги населенню, так підвищенню рівня наукових досліджень на засадах доказової медицини та практичної підготовки лікарів, медсестер та клінічних провізорів.

Це сприятиме як покращанню якості надання спеціалізованої медичної допомоги населенню, так підвищенню рівня наукових досліджень на засадах доказової медицини та практичної підготовки лікарів, медсестер та клінічних провізорів.

Національні центри та університетські клініки повинні стати закладами охорони здоров'я принципово нової формації з єдиним підпорядкуванням Міністерству охорони здоров'я, оснащеними сучасною апаратурою та забезпеченими висококваліфікованими кадрами. Ці лікарні будуть мати багатоканальну структуру фінансування за рахунок міжбюджетних трансфертів та спонсорської допомоги.

Майбутнє за високотехнологічною медициною і час вимагає від нас підготовки нової генерації лікарів з новими знаннями і за абсолютно новою ідеологією. Сучасна високоосвічена студентська молодь має стати майбутньою елітою нації.

Враховуючи вищезазначене, МОЗ України збільшує обсяги держзамовлення на підготовку лікувальників та педіатрів і спрямовує більше половини випусків фахівців, які готувались за державним замовленням, до сільських амбулаторій та районних лікарень. Саме на первинну ланку, яка повинна бути укомплектована найбільш грамотними лікарями, що досконало володіють усіма питаннями діагностики, лікування та профілактики, міністерство покладає основні завдання по збереженню здоров'я народу.

Сільська медицина

Якщо поглянути на показники медичної статистики, то може скластися враження, що не дивлячись на значне "постаріння" сільського населення, показники загальної захворюваності виглядають дуже оптимістично. Однак статистика, побудована на обліку звернень, показує: люди в селі значно менше звертаються по медичну допомогу, бо вона їм стає все менш доступною.

Аналіз мережі за десять років показує неухильне скорочення найбільш доступної медичної допомоги – фельдшерсько-акушерських пунктів. Водночас матеріально-технічне забезпечення тих, які діють, також свідчить про фактичну втрату потенціалу. І, хоча намітився ріст кількості лікарських амбулаторій, ні їх оснащеність, ні забезпеченість кадрами не можуть поки що суттєво покращити доступність медичної допомоги на селі.

На думку фахівців, не вирішивши питання житла – ніколи не вдасться забезпечити медичними кадрами село.

Джерело: Власна інформація, www.moz.gov.ua