Мораторій на ціни: дискусія триває

Минулого тижня в редакції газети «Хрещатик» відбувся черговий круглий стіл, на якому зібралися представники фармацевтичних компаній та дистриб'юторів, а також парламенту.

Минулого тижня в редакції газети «Хрещатик» відбувся черговий круглий стіл, на якому зібралися представники фармацевтичних компаній та дистриб'юторів, а також парламенту, де нещодавно прийняли закон «Про мораторій на підвищення цін і тарифів на лікарські засоби та вироби медичного призначення».

Верховна Рада прийняття цього законопроекту мотивує бажанням захистити населення від неконтрольованого зростання цін на медикаменти. А оскільки понад 70 % ліків на внутрішньому ринку − це імпорт, через знецінення гривні вони почали значно дорожчати з жовтня 2008 року , що продовжується і сьогодні.

«На наступний рік у держбюджеті закладається, наприклад, три мільярди гривень на допомогу пенсіонерам ліками. Як без фіксованих цін можна взагалі щось розрахувати?» − заявив член парламентського комітету з питань охорони здоров'я В'ячеслав Пєрєдєрій. На його переконання, в Україні за маскою ринкових відносин приховується лобізм великих корпорацій та постачальників лікарських субстанцій, які заробляють мільярди доларів щороку. Адже на внутрішньому ринку ціна окремих субстанцій утричі а то й більше перевищує світові ціни. Тож сировину для виробництва ліків постачають на вітчизняні фармакологічні заводи за штучно завищеними цінами. І без належного контролю це зрештою позначається на кишені пересічного українця.

В свою чергу виробники та дистриб'ютори скаржаться, що в разі ухвалення зазначеного закону в аптеках буде дефіцит ліків. Оскільки сьогодні трапляються випадки, коли виробник чи дистриб'ютор постачає продукцію в роздрібні мережі, й вони для отримання обігових коштів змушені продавати ліки дешевше за ціну виробника.

«Практично вся сировина (субстанції, флакони) є імпортною. І вона останніх півроку дорожчає через стрибки курсу валют, тож попри те, що виробляють ліки в Україні та продають за гривні, ціна на них не може не збільшуватися»,− висловив думку комерційний директор корпорації «Артеріум» Олександр Партишев.

Регулювання цін на медикаменти, на думку виробників та дистриб'юторів, зумовить значний тиск на бізнес. Тому вітчизняний ринок насичуватиметься продукцією іноземного виробництва, що не завжди є якісною. Вони також переконані, що прийняття закону − це чергові політичні перегони, коли чи не всі сили заграють з електоратом, приймаючи «соціальні» закони.

В'ячеслав ПЄРЄДЄРІЙ, народний депутат України, член комітету ВР з питань охорони здоров'я:

− Ми маємо неконтрольоване зростання цін на медикаменти. І все це намагаються пояснити ринковою економікою та ринковими відносинами! Цілковита маячня! В жодній країні світу, де відбувається закупівля за бюджетні кошти та медичне страхування, немає такого, щоб цін не регулювали. Це нонсенс і абсурд. І тому для мене як лікаря необґрунтоване та невпинне дорожчання ліків є зрозумілим − це масштабний грабунок людей! Чи знаєте, на скільки зросли ціни в доларовому еквіваленті? В середньому по країні на 307 відсотків! Я впевнений, що згаданий закон, прийнятий у першому читанні, істотно позначиться тільки на виробниках.

Юрій ГАБОРЕЦЬ, лікар Київського обласного центру охорони здоров'я матері та дитини:

− Лікар − остання ланка між виробником-продавцем та хворим. У пацієнта немає вибору. Він не в змозі купити дорогі ліки, тому лікар призначає дешевші препарати. А більшість із них мають багато побічних дій, спричиняють алергію і не дуже допомагають хворому, адже зазвичай є токсичними та небезпечними для здоров'я. Тому ми маємо замкнене коло: і лікар не допомагає пацієнтові, і пацієнт «садить» печінку, нирки та інші органи, приймаючи дешеві ліки поганої якості.

Олександр ПАРТИШЕВ, комерційний директор фармацевтичної корпорації «Артеріум»:

− Торік у жовтні, коли була пропозиція від Кабінету Міністрів знизити ціни, ми це зробили − кілька місяців ліки не дорожчали навіть на один відсоток. Так, були окремі вітчизняні виробники, які підвищували ціни, за всіх не відповідатиму. Цілком імовірно, що їм не дозволяли утримувати ціни різні економічні обставини. Компанія «Артеріум» виконала свої зобов'язання. Коли ж ми почали купувати матеріали та сировину за новими цінами у валютному співвідношенні гривня-долар, то, звісно, були змушені підвищити ціни на 23 відсотки. Зважаючи на те, що сталося на інших ринках, в інших галузях, я вважаю, що це подорожчання було не таким вже й відчутним та економічно обґрунтованим.

Євген НІКУШИН, директор з проектів та стратегічного розвитку компанії «Артур-К»:

− Всі дистриб'ютори в Україні та й в усьому світі працюють не на високому проценті, а переважно «на обігу». Що відбувається сьогодні на фармацевтичному ринку країни? Він припинив своє активне зростання, яке демонстрував щороку до кризи в межах 25-30 відсотків. Тож для дистриб'юторів часи настали не найкращі. Вони змушені підтримувати свій обіг. Тому часом товар продають навіть за собівартістю, і я це підтверджую. Навіть буває і в «мінус». Однак на фармацевтичному ринку є наразі компанії, які це роблять протягом десятиліть.

Олексій ЗАК, комерційний директор ТОВ «Інтерфарм»:

− Я хотів би сказати, що в наших аптечних мережах на сьогодні продається до 70 відсотків імпортних ліків. Тобто все те, що забезпечує вітчизняна фармацевтична галузь − далеко не повний асортимент, який купують наші громадяни. 50 відсотків зареєстрованих найменувань вже регулюються законодавством. А перелік життєвопотрібних препаратів − на всі 100 відсотків. В активному обігу сьогодні перебуває приблизно 4000 назв препаратів. На національний перелік життєвопотрібних ліків встановлено обмеження: 12 відсотків − дистриб'ютор, 25 відсотків − аптека. Обмеження надбавки до 10 відсотків стосується ліків, які закуповують за бюджетні кошти.

Джерело: www.kreschatic.kiev.ua