Журналістка, редакторка
Інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту є «золотим стандартом» у лікуванні артеріальної гіпертензії, серцевої недостатності та ішемічної хвороби серця. Проте представники цього класу не однакові, а деякі з них можуть більше, ніж інгібування АПФ.
Сьогодні говоримо про «невідомі грані», доказову базу, механізми та клінічні переваги зофеноприлу – відомого та часто призначуваного інгібітора АПФ.
Зофеноприл – більше, ніж інгібітор АПФ
Наскільки добре вивчений зофеноприл, якими додатковими властивостями володіє, і як вони можуть впливати на прогноз для пацієнта
Це один з добре досліджених представників групи іАПФ, але цікавість до нього дослідники не втрачають й дотепер. І його особливість у тому, що він вивчається не лише як представник класу, а й як молекула з додатковими біологічними ефектами. Ми маємо як класичні клінічні дослідження, так і велику кількість експериментальних робіт, які пояснюють його механізми дії.
Ключовим є те, що зофеноприл містить сульфгідрильну (SH-) групу, яка відрізняє його від більшості іАПФ. Саме ця особливість стала підґрунтям для численних досліджень, що вивчають його додаткові кардіопротекторні властивості.
Не блокадою АПФ єдиною
Як і всі іАПФ, зофеноприл блокує утворення ферменту, що перетворює неактивний ангіотензин I на потужний ангіотензин II, знижує судинний тонус і покращує функцію лівого шлуночка. Але на цьому його дія не закінчується.
Завдяки SH-групі він виступає донатором сірководню (H₂S) – молекули, яка сьогодні розглядається як третій (поряд з оксидом азоту та монооксидом вуглецю) ендогенний сигнальний газотрансмітер. Це відкриває абсолютно новий пласт механізмів.
Клінічне значення цього ефекту
Воно дуже суттєве. Адже саме сірководень реалізує низку ефектів вазо- та кардіопротекції. Перш за все, він напряму впливає на вазорелаксацію, а також збільшує біодоступність оксиду азоту та покращує ендотеліальну функцію.
Не менш важливим є те, що він зменшує оксидативний стрес, володіє протизапальною дією та антиатерогенним ефектом (а відтак зменшує ризики атеросклерозу).
Крім цього сірководень впливає на ендотеліальний фактор росту судин, що підвищує ангіогенез.
У сукупності це формує потужну кардіопротекцію.
Отже, завдяки наявності SH-групі у своєму складі, зофеноприл – не просто антигіпертензивний препарат, а засіб, який впливає на патогенез серцево-судинних захворювань на кількох рівнях.
Таким чином, ця молекула володіє подвійним механізмом кардіопротекції:
механізми, якими володіють всі інші іАПФ, а понад це – властивості, набуті, завдяки SH-групі.
Чи можна стверджувати, що зофеноприл ефективніший за інші іАПФ
– Зофеноприл у порівняльних дослідженнях з іншими іАПФ показував антигіпертензивну та кардіопротективну ефективність, загалом зіставну з препаратами свого класу.
В окремих клінічних програмах після гострого інфаркту міокарда він асоціювався з кращими клінічними наслідками порівняно з деякими компараторами.
Зокрема, у порівнянні з еналаприлом він достовірно знижував індекс аугментації та жорсткість артерій. Нагадаємо, що еналаприл досі є референтним препаратом і всі нові іАПФ, що створюються, порівнюються саме з ним. Тим визначнішими є переваги зофеноприлу – його додаткові ефекти:
- вираженіше пригнічення тканинного АПФ завдяки високій ліпофільності;
- вплив на жорсткість артерій та швидкість пульсової хвилі;
- покращення ендотеліальної функції.
NB! Загалом, у кожній клінічній ситуації вибір препарату має спиратися на показання, супутні захворювання, переносимість і ціль терапії.
Практичне значення унікальних властивостей зофеноприлу
Клінічні ситуації, де зофеноприл може бути особливо корисним
Щодо цього існує кілька ключових ніш:
По-перше, – артеріальна гіпертензія – класичне застосування, але особливо у пацієнтів з високим судинним ризиком.
По-друге, – гіпертензія + ішемічна хвороба серця. Це, мабуть, одна з найдоцільніших ситуацій для призначення, бо, завдяки впливу на ендотелій, ішемію та атеросклероз, зофеноприл дає додаткові переваги.
По-третє, – для пацієнтів після перенесеного інфаркту міокарда. Саме для таких клінічних ситуацій сьогодні накопичено потужну й переконливу доказову базу.
Так, у рандомізованому подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні SMILE-ISCHEMIA за участі 349 хворих з ішемічною хворобою серця через 6 тижнів після перенесеного гострого інфаркту міокарда з фракцією викиду лівого шлуночка понад 40 % без ознак хронічної серцевої недостатності. Пацієнти були розподілені на дві групи: стандартна терапія + зофеноприл (30–60 мг на добу) та стандартна терапія + плацебо.
Через 6 місяців спостережень у групі, де пацієнти отримували стандартну терапію + зофеноприл було показано зниження первинної кінцевої точки на 44% та зменшення ішемічних подій на 65%. Це дуже серйозні результати.
По-четверте, – для пацієнтів з високим рівнем запалення або атеросклерозом. В експериментах було показано, що комбінація зофеноприлу з гідрохлортіазидом:
- сприяє регресу атеросклеротичних бляшок;
- знижує рівень С-реактивного білка.
Крім того, зофеноприл не зменшує свою ефективність при одночасному прийманні з аспірином, як більшість інших іАПФ. Це дуже важливо саме у хворих на ІХС, оскільки майже всі вони повинні приймати аспірин, а більшість – ще й іАПФ. Тому зофеноприл – препарат, що використовується не тільки для лікування хворих на АГ, але й для вторинної профілактики ІХС.
У дослідженні SMILE-4 771 пацієнт з післяінфарктною дисфункцією лівого шлуночка отримували зофеноприл 30–60 мг/добу/або раміприл 5-10 мг/добу у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою 100 мг/добу протягом 12 місяців. Результати: пацієнти, які отримували зофеноприл + АСК мали кращу виживаність – на 31%. Спостереження було продовжено на 9 років, і це довгострокове спостереження показало збереження переваг.
Отже, зофеноприл, завдяки своєму подвійному механізму дії – класовому ефекту іАПФ та додатковим ефектам через H₂S – доволі потужний інструмент для лікування пацієнтів з коморбідністю АГ+ІХС, високим судинним ризиком, ознаками ендотеліальної дисфункції та у післяінфарктному стані.
Якщо потрібно посилити антигіпертензивний ефект, доцільніше комбінувати зофеноприл з діуретиком, ніж просто збільшувати дозу.
Фіксована комбінація з гідрохлортіазидом (30 мг + 12,5 мг) показала високу ефективність у дослідженнях і добре переноситься пацієнтами.
Переваги зофеноприлу з погляду на прогноз
Ця молекула не обмежується лише контролем тиску, а впливає на прогресування атеросклерозу та виживаність. Цей вплив забезпечується завдяки її властивостям:
антиоксидантній дії, протизапальному ефекту, впливу на ендотелій та зменшення апоптозу. Все це може покращувати й довгостроковий прогноз для пацієнтів.
Резюме
Зофеноприл у низці клінічних випадків, про які йшлося вище, може дати більше, ніж стандартний іАПФ. Сьогодні – це добре вивчений інгібітор АПФ з унікальними властивостями, що виходять за межі класового ефекту. Завдяки здатності впливати на систему газотрансмітерів, оксидативний стрес та запалення, він демонструє додаткові кардіопротекторні переваги. У сучасній клінічній практиці це робить його важливим інструментом для персоналізованого підходу до лікування серцево-судинних хвороб.
Список використаної літератури зберігається в редакції.
